[I][U][FONT=Courier][COLOR=violet][SIZE=+1]Ми пишем історію власної долі
Спокою в серці й чистої волі
Йдем по житті і вавчаєм закони
Щастя шукаєм й кохання канони
Йдем по житті і малюєм ми казку
В ній ми герої і робимо ласку
Листок за листком наша повіть плететься
Перо лиш в руках наших сильно трясеться
Зі страхом ми робим наступнії кроки
Біжать по листках наші молоді роки
Сторінки гортаєм у нашім романі
І тихо ховаєм негоди в стакані
І я не мовчу, я продовжую жити
Хоч важко забути і не тужити
Стару я сторінку бажаю забути
І тихо в ночі лиш надіюсь заснути
Сторінку бажаю я перегорнути
І теплі обійми твоі я забути
Солонії сльози і крики кохання
Скрегіт у грудях й любові признання
Щоб легше було тебе роблю я злим
Не з злості чи горя, з другою метою
Так лекше забути, втопити кохання
І вирвати з серця останні бажання
Я злюсь і кричу що ненавиджу сонце
Бо світло дало і побачила в віконці
Твій образ чудовий неначе жарптиця
Не змогла я красою твоєю напиться
Тебе прокленаю і плачу ночами
Не можу забути любов шо між нами
Колись запалала й загаснуть забула
Три крапки я ставлю, щоб доля заснула. [/SIZE][/COLOR][/FONT][/U][/I]